Одеська ТЕЦ повністю готова до нового опалювального сезону
Одеська Теплоелектроцентраль повністю готова до нового опалювального сезону, розповів Суспільному генеральний директор акціонерного товариства Іван Донченко. Підприємство вже зазнавало збитків від ракетних атак по Одесі й вжило всіх заходів, аби забезпечити роботу при подальших ймовірних загрозах.
Підприємство забезпечує теплом центральну частину міста Одеса в опалювальний сезон, а це 30 відсотків усіх будинків. Там виробляють електричну та теплову енергію, тож залежать від газу та електроенергії. Близько 5600 тонн води за годину нагріває обладнання взимку. Згодом вона потрапляє в батареї помешкань одеситів.
“На моїй пам’яті максимальна температура сягала -27, це три-чотири дні. В таких умовах у нас було два котли, дві турбіни. Вода нагрівалась на водонагрівальному котлі. Цього обладнання повністю достатньо, аби перекрити потреби міста”, — пояснив заступник інженера з експлуатації Олександр Владо.
Ще один котел і турбіна завжди залишаються в резерві, на випадок несправності основних.
“Турбіна повністю готова, на цей час у нас склад обладнання, який працює в опалювальний сезон — це три котли й три турбіни, і водогрійний котел. З 1 жовтня ми готові повністю подати енергоносії на центральну частину міста у разі необхідності”, — розповів гендиректор АТ “Одеська ТЕЦ” Іван Донченко.
Є також приміщення з головним щитом керування. Співробітники називають його серцем ТЕЦ. Тут містяться дані про роботу всього обладнання, про напругу в мережах, та інше. В разі будь-якої несправності на екрані комп’ютера одразу з’являється відповідний сигнал.
“Ось у нас так: є аварійне відключення, попереджувальне, і з витримкою часу. Це означає, що спочатку десь працювало, і витримка дає відключення. Аварійна сигналізація, попереджувальна”, — каже чергова головного щита керування Людмила Шенет.
Аварійні ситуації тут вже були. Зокрема, під час масованої ракетної атаки російських військ на Одесу у квітні, вибуховою хвилею на ТЕЦ вибило всі вікна. Незначні пошкодження отримала і частина обладнання.
“Внаслідок війни вимушені були мінімізувати витрати свої на проведення ремонтних робіт. Власне, відмовитись від низки капітальних ремонтів. По-перше, через складність постачання металопродукції, у зв’язку з війною. Друге, це необхідність економити, зменшувати витрати”, — розповів Іван Донченко.
