У регіонах, які постраждали від збройної агресії, доведеться корегувати адміністративно-територіальний устрій

 Про це наголосив народний депутат України, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін.

 19 грудня на майданчику підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування і підкомітету з питань виборів, референдумів та інших форм безпосередньої демократії Комітету відбувся відкритий діалог на тему «Оптимізація адміністративно-територіального устрою та її вплив на територіальну організацію і адміністрування виборів» під час якого обговорили ключові принципи і критерії формування адміністративно-територіального устрою та основні виклики, обумовлені військовою агресією російської федерації проти України.

Очільник підкомітету Віталій Безгін повідомив про необхідність корегування адміністративно-територіального устрою. Він вказав, що «По-перше, укрупнення – це загальносвітова тенденція, яка допомагає громадам надавати якісні послуги громадянам. По-друге, потрібно зважати на нову безпекову та економічну реальність: «Ми розуміємо, що потрібно корегувати будь-які дії в залежності від економічного потенціалу тієї чи іншої території. Тобто якщо громада знищена вщент чи залежала від конкретного підприємства, яке тепер зруйноване, то їй вкрай проблематично буде в подальшому забезпечувати життєдіяльність своїх громадян. Держава має відповідати на такі виклики. У нас була непроста дискусія, але ми зрозуміли, що ключовим критерієм щодо різних підходів і типологій територій буде питання безпеки, зокрема відстані від кордонів з росією і білоруссю, що є зонами підвищеної небезпеки».

За словами В.Безгіна, влада працює над законодавчим забезпеченням таких змін: «Сьогодні вже згадувався урядовий законопроект №4664, а також проект з реєстр. №8263. Вони покликані внормувати процеси щодо корекції адміністративно-територіального устрою. Проект 8263 взагалі покликаний знищити Постанову Президії УРСР, яка насправді досі регулює питання адміністративно-територіального устрою – від меж територій до перейменування. Я думаю, що ми зможемо виправити все якнайшвидше і провести певним чином і дерадянізацію законодавства, і зробити його гнучким для майбутніх корекцій і змін».

Народний депутат України, голова підкомітету з питань регіональної політики та місцевих бюджетів Комітету Вячеслав Рубльов зазначив, що під час зміни адміністративно-територіального устрою важливим критерієм буде фінансова спроможність громад: «Ми повинні дивитися і на релоковані підприємства, які змінили економічну карту і спроможність громад на східних теренах. Тому, коли ми будемо підходити до укрупнення громад, думаю, ми повинні виходити з того, як громади у цей період існували, яке наповнення бюджету, скільки є людей, ПДФО громад».

Представники місцевої влади Житомирщини наголошували на необхідності продовження реформи децентралізації влади навіть попри воєнні виклики. Начальник Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко зауважив: «Громади й райони, які були об’єднані ще два роки тому, показали, як вони можуть тримати удар та реагувати на виклики воєнного часу. Якщо ми хочемо перемогти у цій війні та створити потужну незалежну державу, ми в жодному разі не повинні зупинятися».

Заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Азархіна повідомила, що відомство планує проводити зміни устрою у посиленій координації та комунікації з регіонами, а принципами стануть підзвітність та прозорість, чого, зокрема, вимагають європейські партнери. Заступник Міністра В’ячеслав Негода наголосив на необхідності продовжувати реформу децентралізації, оскільки на це є суспільний запит. За його словами, за це висловлюються 76,5% українців. На його думку, нове законодавче регулювання адміністративно-територіального устрою дозволить не лише врахувати нові реалії та спроможності громад, а й виправити попередні неточності.

У заході взяли участь народні депутати України, представники центральної влади, всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування, представники громадського та експертного середовища.

Представники всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування наголошували на більш тісній координації дій з місцевим самоврядуванням по можливим змінам, аби уникнути несподіванок. Також серед побажань – завчасно попереджати про зміни.

Представники експертного середовища підтримали наміри Комітету законодавчо врегулювати питання адміністративно-територіального устрою. Керівник компоненту «Розробка політики та впровадження реформи децентралізації» проєкту USAID «ГОВЕРЛА» Ігор Парасюк наголосив, що «Законопроект №8263 дозволяє продовжити реформу місцевого самоврядування та територіальної організації влади, та продовжити процеси в сфері адмінтерустрою, які стались після тектонічних змін 2020 року і, нарешті, дозволяє суттєво актуалізували і посилити законодавче забезпечення адміністративно-територіального устрою. Це перший етап на шляху до внесення змін до Конституції, які будуть можливі після війни та, зрештою, на шляху до прийняття Закону про адміністративно-територіальний устрій. У цьому законопроекті важливо звернути увагу на статті, які стосуються встановлення і зміни меж населених пунктів, адже це важлива категорія, яка впливатиме на економічний та просторовий розвиток, а також і на виборчі аспекти». Консультантка Проекту Олена Бойко зазначила: «Важливим є прийняття законопроекту №8263. Далі ми чекаємо завершення дії воєнного стану та змін до Конституції в частині децентралізації, і ось тоді законопроект №4664 набуде актуальності і повноцінності».

За наслідками діалогу по першій панелі, голова підкомітету Віталій Безгін висловив сподівання, що така дискусія продовжиться заради зміцнення довіри до роботи Парламенту. «Ми трохи втратили практику регіональних публічних консультацій під час повномасштабного вторгнення, але зараз ми її відновлюємо. Підняті сьогодні питання потребують дуже ретельного доопрацювання у максимально публічний спосіб. Коли публічні консультації не відбуваються, з’являються нарікання з боку різних зацікавлених сторін. Тож, це прекрасна практика, аби ми уникнули таких ризиків», – заявив В.Безгін.

Захід відбувся за підтримки Проекту USAID «Підвищення ефективності роботи і підзвітності органів місцевого самоврядування» («ГОВЕРЛА»), Програми USAID «РАДА: наступне покоління», Міжнародної фундації виборчих систем (IFES).

+ 0 -
  • 0
  • 508

Добавить комментарий