«Подумаю про це завтра»: що таке прокрастинація і чи справді це так погано

«Я подумаю про це завтра», — казала Скарлетт О’Гара з роману «Віднесені вітром». І вона така не одна. Ми вирішили розібратися разом із психологами та психіатрами, що ж таке прокрастинація, чому вона виникає — і чи справді її треба негайно позбуватися.

Прокрастинація — це не просто лінь, а спроба впоратися з емоціями. Часто ми відкладаємо справи не через нестачу дисципліни, а через тривогу, невпевненість або страх провалу.

Іноді прокрастинація — це навіть корисно. У певних випадках мозок “перетравлює” завдання в фоновому режимі, і натхнення приходить несподівано.

Позбутися прокрастинації повністю — не мета. Важливо розпізнавати її причини, ділити великі задачі на кроки і бути до себе уважними, а не жорсткими.

Що таке прокрастинація?
У кожного були ситуації: треба вчити уроки — але ти граєш з собакою. Пора здавати проєкт — але зависаєш у соцмережах. Прокрастинація — це свідоме відкладання важливих справ на потім, пояснює доктор медицини Гарольд Хонг:

«Люди уникають не самих справ, а неприємних емоцій, які з ними пов’язані — тривоги, страху помилитися чи перевтоми. Це більше про емоції, ніж про час».

Клінічний психолог Зіта Кристо додає:

«Ми замінюємо важливі, але важкі завдання чимось простим, що одразу приносить задоволення — як-от прокрутка стрічки в телефоні».

Це не лінь. Це — емоційна стратегія
Прокрастинація часто викликана:

страхом помилки або невдачі,

перфекціонізмом,

потребою в негайному задоволенні,

незрозумілістю або розмитістю мети.

Бриана Сефчик, директорка відділу травматерапії The Last Resort Recovery Center, вважає, що прокрастинація — це спосіб зняти емоційне напруження:

«Наш мозок хоче швидкого полегшення. Тому ми тягнемося до простих справ замість складних завдань, які викликають дискомфорт».

Прокрастинація буває різною
Стратегічна — коли ви відкладаєте завдання, але воно "дозріває" у підсвідомості. Часто після паузи приходить найкраще рішення.
Хронічна — коли ви систематично уникаєте справ і зрештою потрапляєте в пастку стресу, провини і зниження самооцінки.

Гарольд Хонг зазначає:

«Суть не в тому, щоб викорінити прокрастинацію, а в тому, щоб розпізнати — ви відкладаєте, бо це частина процесу, чи бо уникаєте труднощів».

Що каже наш мозок?
З точки зору нейробіології, прокрастинація — це боротьба між лімбічною системою (шукає задоволення тут і зараз) і префронтальною корою (відповідає за планування і контроль).

Також психологи розрізняють:

Прокрастинацію завдань — ви уникаєте конкретної роботи.

Прокрастинацію ідентичності — коли завдання зачіпає вашу самооцінку. Наприклад, складний проєкт може викликати страх "провалитися в очах інших".

Як впоратися?
Психологи радять не боротися з прокрастинацією, а зрозуміти її сигнал. Це може бути:

- Потреба в перепочинку

- Страх зробити неідеально

- Відсутність зв’язку із завданням

- Розмитість цілей

Що допомагає:

Дробіть великі завдання на малі кроки

Визначте, чому справа для вас важлива

Практикуйте доброзичливість до себе

Відстежуйте тригери — коли саме ви “втікаєте”

Дозволяйте собі відпочинок без почуття провини

«Прокрастинація — це не вада характеру. Це повідомлення вашого мозку про те, що щось не так. Почуйте його»,
— каже Гарольд Хонг.

І наостанок:
Прокрастинація не робить вас лінивими або недисциплінованими. Це — частина психічного процесу. А ще — можливість переглянути свої цілі, навчитися новому способу організації і подбати про себе.

Бо іноді найкраще рішення справді приходить... завтра.

+ 0 -
  • 0
  • 40

Добавить комментарий