Олег Герасимов: Чорнобиль назавжди змінив підхід до атомної енергетики

26 квітня 2026 року Україна вшановує 40-ві роковини аварії на Чорнобильській атомній електростанції — найбільшої техногенної катастрофи в історії атомної енергетики. У ніч на 26 квітня 1986 року поблизу міста Прип’ять вибухнув четвертий енергоблок ЧАЕС, що спричинило масштабне радіоактивне забруднення територій України та низки європейських держав.

Унаслідок трагедії було створено 30-кілометрову зону відчуження, з якої евакуювали понад 115 тисяч осіб. З сільськогосподарського обігу вивели близько 5 млн гектарів земель. До ліквідації наслідків катастрофи залучили приблизно 550 тисяч людей. Події 1986 року стали поворотним моментом у світовій історії розвитку атомної енергетики та суттєво вплинули на ставлення суспільства до її безпеки.

Про значення Чорнобильської катастрофи, її уроки та сучасні виклики для атомної енергетики розповів проректор з науково-педагогічної роботи та цифрової трансформації ДУІТЗ, відомий український фізик, доктор фізико-математичних наук, професор Олег Іванович Герасимов.

«Чорнобильська катастрофа 1986 року оголила критичні недоліки в конструкції реакторів типу РБМК-1000, системі оповіщення та культурі безпеки. Головний урок Чорнобиля — безпека має бути абсолютним пріоритетом, вищим за будь-які виробничі плани та економічні розрахунки»,

— зазначив Олег Герасимов.

На думку проректора, трагедія стала підтвердженням того, що персонал атомних об’єктів повинен не лише виконувати інструкції, а й глибоко розуміти фізичні процеси, які відбуваються в реакторі. Також Чорнобиль довів небезпеку конструктивних дефектів, зокрема позитивного парового коефіцієнта реактивності та недоліків стрижнів системи управління і захисту.

«Порушення регламенту під час проведення експерименту стало одним із ключових чинників трагедії. Це підкреслює необхідність жорсткої дисципліни, безкомпромісної відповідальності та професійної підготовки на всіх рівнях експлуатації атомних об’єктів»,

— наголосив професор.

Окремо Олег Герасимов звернув увагу на соціальні та політичні наслідки аварії. Спроба приховати масштаби катастрофи призвела до запізнілої евакуації населення та стала важким уроком щодо важливості відкритості інформації у кризових ситуаціях.

Проректор підкреслив, що сучасний розвиток атомної енергетики має ґрунтуватися на науково обґрунтованих підходах до безпеки, новітніх технологіях моніторингу та ризик-орієнтованому управлінні.

«Контроль і моніторинг технічного стану атомних об’єктів мають здійснюватися на основі адекватних наукових методик із застосуванням спеціальних ризик-орієнтованих підходів та елементів штучного інтелекту. Це необхідно для раннього попередження нештатних ситуацій і підвищення надійності експлуатації»,

— зауважив він.

Також важливим напрямом, за словами Олега Герасимова, залишається розвиток методів дезактивації великих територій та пошук ефективних технологій очищення середовища. Він наголосив і на необхідності постійної роботи над створенням нових радіопротекторів для людей, які зазнали впливу опромінення.

«Людство співіснує з радіацією протягом усієї своєї історії. Однак нинішній етап розвитку цивілізації відрізняється тим, що ми намагаємося свідомо керувати окремими властивостями ядерної матерії. Саме тому ключовою парадигмою має бути не відмова від атомної енергетики, а реалізація максимально науково обґрунтованої стратегії убезпечення людини»

, — підсумував проректор ДУІТЗ.

Чорнобиль залишається символом трагедії, подвигу ліквідаторів і нагадуванням про ціну помилки в технологіях, що потребують найвищого рівня відповідальності. Пам’ять про ці події є не лише даниною минулому, а й важливою умовою безпечного майбутнього.

+ 0 -
  • 0
  • 4


Добавить комментарий