Війна поставила Куяльницький лиман та його відомий курорт під загрозу зникнення
На Одещині Куяльницький лиман, де знаходиться одноіменний лікувальний курорт, опинився під загрозою зникнення, адже він лишився практично відрізаним від прісноводного наповнення та стрімко міліє. На початку 2022 року лиман отримав статус національного природного парку, проте війна зупинила всі процеси, а ракетні обстріли завдають додаткової й непоправної шкоди його унікальній природі, повідомляє Район.Еко.
Зазначається, що досі не створено адміністрацію парку та не виділено кошти навіть на мінімальні заходи зі збереження лиману. Якщо озера висохнуть – на місці лиману утвориться засолена пустеля.
Окрім того, Україна може втратити унікальні лікувальні грязі (пелоїди) лиману, оціночна вартість яких сягає $7,5 мільярдів. В матеріалі наголосили, що через обміління лиману підвищується його солоність. Це може призвести до втрати лікувальних властивостей грязі та ропи. Лиман потребує прісної води, але річища річок, що впадають в нього, майже всі пересохли, розорані чи перетворені в ставки.
"Лиман втратив значну частину водозбору, тимчасове рішення – наповнення морською водою в осінньо-зимовий період. Але морська вода забруднена, її хімічний склад відрізняється від лиманної, що може призвести до втрати властивостей лікувальних грязей, їх вапнування та високої концентрації солей. Необхідно шукати прісні об'єкти. Є Хаджибеївський лиман, але воду з нього необхідно додатково очищати. Також потрібні площі для побудови каналу. Місто технічно ставиться до територій – на місці, де міг би бути канал, влаштовано сміттєзвалище, проводиться забудова. Також біля лиману планувалося прокладення автомагістралі", – розповідає голова громадської організації "Зелений лист" Владислав Балінський.
В матеріалі пояснили, що за надмірної солоності всі специфічні організми, які живуть в солоній воді, гинуть, а створення лікувального бруду припиняється. За даними Інституту морської біології НАН України, для збереження екології лиману та його лікувальних властивостей солоність води не повинна перевищувати 250 г/дм3. Наразі показник близько 280 г/дм3. Окрім того, така підвищена солоність сприяє засоленню ґрунтів. Землі можуть стати неродючими соляними пустелями. Балинський зазначив, що через війну всі наукові проєкти щодо Куяльника фактично “звернуті”. По декількох об'єктах та населеним пунктам, розташованих на берегах лиману, росіяни завдали ракетних ударів, що безумовно має негативний вплив на екосистему лиману. У лиман потрапили декілька ракет і не розірвались. Існує ризик, що в лиман потрапило паливо.
Автори наголосили, що статус нацпарку мав захистити території лиману та розвинути його потенціал. Проте вплив людської діяльності та хімічне забруднення продовжуються. В матеріалі розповіли, що раніше лиман був гирлом річки Великий Куяльник, яке згодом затопило Чорне море. З ХVI століття до 1930-х років з лиману видобували сіль. У 1833 році лікар та науковець Ераст Андрієвський заснував на березі лиману курорт "Куяльник", що базувався на його унікальних лікувальних грязях. Також поблизу лиману видобувають мінеральну воду "Куяльник". Автори наголосили, що на берегах лиману росте близько 500 видів степових рослин, 17 з яких червонокнижні. Навколо Куяльницького лиману збереглися унікальні ділянки ковилового степу. Також берега лиману є домом для великої кількості ссавців, плазунів та птахів.
