Президент Світового банку заявив, що конфлікт на Близькому Сході становить серйозну загрозу світовій економіці

Президент Світового банку Аджай Банга попереджає, що геополітична напруженість, особливо через війну в Ізраїлі, є найбільшою загрозою для світової економіки. Про це повідомляє Reuters.

Президент Світового банку Аджай Банга заявив у вівторок, 24 жовтня, що геополітична напруженість, посилена конфліктом на Близькому Сході, є найбільшою загрозою для світової економіки, але існують й інші ризики, що також впливають на неї.

"Дохідність 10-річних казначейських облігацій США вчора короткочасно перевищила 5%, це ті області, які ми ще не бачили. Тож так, це саме те, що ховається в тіні", - сказав Банга, маючи на увазі зростання вартості кредитів по всьому світу, що загрожує подальшим уповільненням економічного зростання.

"І потім, скільки часу залишилося до наступної катастрофи?" - сказав Банга під час заходу в рамках щорічної Ініціативи майбутніх інвестицій в Ер-Ріяді.

"У світі стільки всього відбувається і в геополітиці, і в війнах, які ви бачите, і в тому, що нещодавно сталося в Ізраїлі та Газі. Врешті-решт, коли ви складаєте все це разом, я думаю, що вплив на економічний розвиток є ще більш серйозним", - додав він.

За словами президента Світового банку, ризики мають тенденцію до переміщення.

"Тому я був би дуже обережним, зациклюючись на одному і ігноруючи інші зараз".

Банга зазначив, що хоча все в розвиненому світі виглядає краще, ніж очікувалося деякий час тому, ми знаходимося на дуже небезпечному етапі.

Він заявив, що приватний сектор потребує інвестицій в економіку країн, що розвиваються, але політичні ризики в деяких з цих країн залишаються бар'єром.

"Один трильйон доларів необхідний лише для відновлюваної енергетики на ринках, що розвиваються. Грошей не вистачить ні в державній скарбниці, ні навіть у багатосторонніх банках розвитку, нам потрібно залучити приватний сектор з їхнім капіталом", - наголосив він. "І це найбільше завдання, яке стоїть перед нами".

Війна в Ізраїлі
7 жовтня палестинські збройні формування ХАМАС та "Ісламський джихад" відразу в кількох місцях з повітря та на суходолі розпочали масовану атаку на державу Ізраїль. Очільник збройного крила ХАМАСу Мухаммед ад-Дейфа заявив, що його бойовики розпочали операцію "Повінь Аль-Акси". За його словами, ці дії покликані захистити мечеть Аль-Акса у Єрусалимі. Палестинці випустили по території Ізраїлю 2-3 тис. ракет й одночасно захопили 7 громад на півдні.

Прем’єр-міністр Беньямін Нетаньягу виступив з заявою щодо вторгнення бойовиків ХАМАСу в Ізраїль та заявив, що країна перебуває "у стані війни". Уряд країни застосував так званий пункт 40 Алеф, офіційно оголосивши про стан війни від 06:00 7 жовтня. Востаннє це ставалося 50 років тому, під час Війни Судного дня 1973-го.

Вранці 8 жовтня ліванська Хезболла оголосила про приєднання до сил ХАМАС і взяла на себе відповідальність за обстріл ракетами та мінометами бази ЦАХАЛ на півночі Ізраїлю. Палестинський Ісламський джихад також заявив, що його бойовики приєдналися до нападу ХАМАСу на Ізраїль.

Через ситуацію на Близькому Сході Рада Безпеки ООН скликала екстрене засідання. Проте після нього не було вжито жодних дій та ніяких рішень. Водночас уряд Великої Британії заявив, що буде підтримувати Ізраїль у його боротьбі з терористами та готовий надати йому всю необхідну допомогу.

Уночі та вдень того ж дня збройні сили Ізраїлю атакували сектор Гази. Головними цілями стали командні пункти, будинки командирів, бойовиків та рядових солдатів терористичної організації ХАМАС. 9 жовтня армія Ізраїлю повернула під контроль всі райони на кордоні із сектором Гази. Ізраїль також оголосив про повну енергетичну та продовольчу блокаду сектора Гази.

Лідери США, Великої Британії, Німеччини, Франції та Італії оприлюднили спільну заяву, в якій висловили єдину підтримку Ізраїлю і засудили дії ХАМАСу. Байден заявив, що Ізраїль має знищити терористичне угруповання ХАМАС, проте потрібно зберегти палестинську державу і владу.

17 жовтня бойовики ХАМАСу заявили, що Ізраїль завдав авіаційного удару по лікарні в Газі, унаслідок чого загинули щонайменше 500 людей. ЦАХАЛ розпочав розслідування. 18 жовтня Байден прибув до Ізраїлю й провів зустріч з Нетаньягу. За словами Байдена, удар по лікарні "Аль-Ахлі" у Газі завдав не ЦАХАЛ.

18 жовтня Байден заявив, що США направлять $100 млн як гуманітарну допомогу цивільним особам у Газі й на Західному березі. Він також планує звернутися до конгресу з проханням ухвалити новий "безпрецедентний" пакет підтримки Ізраїлю у сфері оборони.

20 жовтня міністерство оборони та Армія оборони Ізраїлю оголосили, що розпочнуть евакуацію жителів із північного міста Кір’ят-Шмона, яке розташоване на кордоні з Ліваном.

ХАМАС звільнив двох заручників, захоплених під час вторгнення 7 жовтня та масових вбивств в ізраїльських громадах. Американські громадянки Джудіт і Наталі Раанан повернулися в Ізраїль і мали возз’єднатися зі своїми родичами на військовій базі.

Представник армії Ізраїлю бригадний генерал Даніель Хагарі заявив, що зараз ЦАХАЛ готується до чергового етапу війни, операція проти ХАМАСу може тривати ще багато тижнів.

21 жовтня армія оборони Ізраїлю заявляє, що терористична організація ХАМАС утримує у заручниках 210 людей. Вони знаходяться у Газі.

22 жовтня у міністерстві оборони США заявили, що десятки тисяч 155-міліметрових артилерійських снарядів, обіцяних Україні, надішлють Ізраїлю.