Малі аптеки на межі колапсу: "Доступні ліки" під загрозою через нові правила та зниження націнок
Малий аптечний бізнес в Україні б'є на сполох: нові регуляції та суттєве зниження націнок роблять неможливим відпуск препаратів за державною програмою "Доступні ліки". Це не тільки загрожує втратою ліцензій багатьом аптекам, а й, на думку представників галузі, веде до знищення малого аптечного бізнесу та зростання цін на ліки для кінцевого споживача.
Обурення серед фармацевтів викликала заява заступника міністра охорони здоров’я Едема Адаманова про те, що після запровадження нового регулювання пацієнти стали менше витрачати коштів на ліки. Голова ГО "Всеукраїнське об’єднання "Миколаївська фармацевтична асоціація ФАРМРАДА" Олена Пруднікова в коментарі УНН пояснила причини такої критичної ситуації.
"З 1 липня набувають чинності зміни до ліцензійних умов, згідно з якими всі аптечні заклади повинні укласти договір з Національною службою здоров'я на "Доступні ліки". Але проблема малих аптек полягає в тому, що держава на 100% зарегулювала націнки. Якщо раніше націнка в аптеці була 35%, то зараз вона стала 19%, ми в збитку", – наголосила Пруднікова.
Ситуація ускладнюється тим, що на препарати, які відпускаються за програмою "Доступні ліки", діють додаткові обмеження – націнка обмежується до 10%, що ще більше знижує середній рівень прибутку аптек. "Ми не можемо забезпечити собі закупівлю програмного забезпечення, закупівлю лікарських засобів, які ми повинні будемо відпускати населенню, і чекати два тижні, поки держава нам поверне кошти", – зазначила вона.
Пруднікова також нагадала, що на початку запуску програми чиновники обіцяли покрити витрати аптек на цифровізацію, але ці обіцянки не були виконані. "Вони нам розповіли, що будете відпускати по електронних, не по паперових (рецептах – ред.)… буде програмне забезпечення, ви ні за що не платити не будете. А потім, коли створили ці електронні платформи, виявилося, що ми за все платимо", – каже Пруднікова.
Додатковим обуренням є фінансування новостворюваного контролюючого органу, значна частина якого (70%) ляже на плечі бізнесу. Це, за її словами, ще більше погіршить фінансовий стан аптек.
"Якщо аптечні мережі платили 4,5 мільярда гривень на рік податків, держава мінімум втратила 2 мільярди гривень, бо вони збиткові стали, через їхнє регулювання", – пояснила Пруднікова, вказуючи на масштаб економічних втрат.
Окрім того, після скасування маркетингових угод аптеки втратили інструменти конкуренції, а споживачі – реальні знижки. Реформа, на думку Пруднікової, відрізала можливості для гнучкості на ринку, а чиновники, замість діалогу, займаються піаром. Вона вважає, що звіти у соцмережах про "зниження цін" – це лише спроба чиновників зберегти свої посади.
Негативний відгук на "переможний" допис заступника міністра Едема Адаманова у соцмережах підтверджує загальне невдоволення фармацевтичної спільноти та лікарів, які вказують на реальне подорожчання ліків.
Нагадаємо, що вже понад три місяці фармацевтичний ринок працює за новими правилами, зокрема, із забороною укладення маркетингових договорів. Ці зміни мали на меті знизити ціни на ліки, але, як виявилося, вартість препаратів не змінилася, а подекуди навіть зросла. Навіть у Міністерстві охорони здоров'я визнали, що заборона маркетингу не принесла обіцяного ефекту, і пацієнти також не відчули суттєвого покращення. Нова спроба врегулювати ситуацію шляхом обмеження маркетингу до 20% виглядає скоріше як спроба "зберегти обличчя", ніж вирішити проблему, адже в реальності аптеки отримають лише 3,5% від маркетингу. Це не дозволить їм відновити програми знижок, соціальні проєкти та покриття логістичних витрат, залишаючи питання ціни для пацієнта відкритим.
Ця ситуація викликає серйозне занепокоєння щодо майбутнього доступності ліків для населення та стабільності малого аптечного бізнесу в Україні. Які кроки має зробити уряд, щоб врегулювати цю проблему та знайти компроміс, який задовольнить як фармацевтів, так і пацієнтів?
