В Україні зафіксували другий випадок віспи мавп

За словами паціента, симптоми з’явилися ще наприкінці серпня, проте звернувся до лікарів він лище кілька днів тому. Влітку в Україну гуманітарним вантажем доставили щонайменше 5 тис. ПЛР-тестів для діагностики цього захворювання.

Віспа мавп - рідкісне вірусне зоонозне захворювання (тобто захворювання, що передається людині від тварин), симптоми якого у людини схожі з симптомами, які спостерігалися в минулому у пацієнтів з натуральною віспою, проте менш серйозні.

Випадки захворювання на віспу мавп досі спорадично виникають в деяких районах Африки, де переважають тропічні вологі ліси.

Вірус віспи мавп схожий з натуральною віспою людини - хворобою, яка була повністю викоренена в 1980 р. Хоча віспа мавп протікає набагато легше, вона може привести до фатального результату.

Вірус віспи мавп в основному передається людині від диких тварин, таких як гризуни і примати. Його вторинне поширення шляхом передачі від людини людині носить обмежений характер.

Від віспи мавп немає специфічного лікування або вакцини, проте попередня вакцинація проти натуральної віспи є високоефективною профілактикою віспи мавп.

Передавання інфекції

Інфікування в індексних випадках відбувається в результаті прямого контакту з кров'ю, біологічними рідинами, а також ураженою шкірою або слизової інфікованих тварин. В Африці документально зареєстровані інфекції у людей в результаті поводження з інфікованими мавпами, гамбійських щурами і білками, при цьому основним резервуаром вірусу є гризуни. Одним з можливих факторів ризику є вживання в їжу м'яса інфікованих тварин без належної термічної обробки.

Вторинна передача, або передача від людини людині, відбувається в результаті тісного контакту з інфікованими виділеннями з дихальних шляхів, пошкодженнями шкіри інфікованої людини або з предметами, контамінованих біологічними рідинами або матеріалами з осередків ураження хворої людини.

Передача інфекції відбувається переважно повітряно-крапельним шляхом при тривалому особистому контакті, що піддає найбільший ризик інфікування членів сім'ї людини з гострим випадком захворювання. Передача інфекції може також відбуватися при інокуляції або через плаценту (вроджена віспа мавп).

Ознаки та симптоми

Інкубаційний період (період часу від інфікування до появи симптомів) віспи мавп зазвичай становить від 6 до 16 днів, але може коливатися в діапазоні від 5 до 21 дня.

Симптоми

Інфекцію можна розділити на два періоди.

1. Період інвазії (0-5 днів).

Супроводжується гарячкою, сильним головним болем, збільшенням лімфатичних вузлів, болем в спині, у м'язах і сильною астенією (слабкістю).

2. Період висипки (через 1-3 дні після виникнення лихоманки).

Спочатку виникає на обличчі (в 95% випадків) і потім поширюється на інші частини тіла (долоні та ступні в 75% випадків). Висипання проходять кілька етапів розвитку - від макулопапул (papula — ураження шкіри (частіше округле), підняте над рівнем навколишньої шкіри) до везикул (невеликих наповнених рідиною бульбашок) і пустул, які приблизно через 10 днів покриваються корочками. До повного зникнення кірочок може пройти три тижні.

У деяких пацієнтів перед появою висипки розвивається важка лімфаденопатія (збільшення лімфатичних вузлів), яка є характерною ознакою віспи мавп в порівнянні з іншими схожими захворюваннями.

Лікування і вакцинація

Вірус віспи мавп зазвичай лікується симптоматично.

Специфічні види лікування або вакцини від віспи мавп відсутні, проте спалахи цього захворювання піддаються контролю. Ефективність вакцинації проти натуральної віспи для профілактики віспи мавп в минулому досягала 85%, однак після повної ліквідації натуральної віспи у всьому світі ця вакцина більше недоступна для основної частини населення. Проте, наявність вакцинації від натуральної віспи в минулому може сприяти менш важкому перебігу захворювання.

Профілактика

Єдиним способом зменшення числа інфекцій серед людей є підвищення обізнаності щодо факторів ризику і просвіта населення щодо заходів, які можуть бути вжиті для обмеження контактів з вірусом. Для боротьби зі спалахами найважливіше значення мають заходи епіднагляду та оперативне виявлення нових випадків захворювання.

Необхідно уникати тісних фізичних контактів з людьми, інфікованими віспою мавп. При догляді за хворими людьми необхідно надягати рукавички і використовувати засоби захисту. Після відходу за хворими людьми або після відвідин таких людей необхідно регулярно мити руки. Хворих рекомендується ізолювати або на дому, або в лікувальному закладі.

Мандрівники до країн Західної Африки, ендемічних з MPXV, повинні уникати контактів з тваринами, що можуть бути носіями хвороби (гризуни, сумчасті тварини, примати), утримуватися від вживання м’яса диких тварин. Необхідно дотримуватись гігієнічних норм, належної безпеки харчових продуктів та питної води.

У разі появи будь-яких симптомів захворювання під час подорожі або після повернення необхідно терміново звернутися по медичну допомогу.

Спалахи захворювання

Спорадичні випадки захворювання віспою мавп реєструються в країнах Західної і Центральної Африки. З 1970 р. випадки зараження людини віспою мавп були зареєстровані в 10 країнах Африки: Демократичній Республіці Конго, Республіці Конго, Камеруні, Центральноафриканській Республіці, Нігерії, Кот д’Івуарі, Ліберії, Сьєрра-Леоне, Габоні і Південному Судані.

В 2018 році вперше в Ізраїлі зареєстровано завезений випадок захворювання людини на вірус мавпової віспи (MPXV) у громадянина цієї країни, який працював у Нігерії (останній спалах такого захворювання у Нігерії зареєстрований у вересні 2017 року та триває по теперішній час).