Великий шифр Людовика XIV спантеличував шифрувальників аж до XIX століття
У тіні Франції XVII століття революційний метод таємного зв'язку, що отримав назву "Великий шифр", відіграв вирішальну роль у захисті повідомлень для французького короля Людовика XIV. Його придумали два брати.
Великий шифр створили два брати, Антуан і Бонавентура Россіньоль, визнані за їхні виняткові навички в криптографії. Призначені Людовиком XIV, ці талановиті криптологи розробили Великий шифр для захисту важливих повідомлень у часи, коли конфіденційність стала першорядною для дипломатичних і військових справ, пише Ancient Origins.
Брати Россіньоль походили з родини, відомої своїми винятковими навичками в криптографії. Їхній шлях у світ таємних кодів розпочався, коли молодий математик розшифрував гугенотський шифр під час облоги Реальмона у 1626 році, що призвело до капітуляції супротивника.
Цей видатний подвиг привернув увагу головного міністра Людовика XIII, кардинала Рішельє, який визнав важливість криптологів для державних справ. На смертному одрі Людовик XIII, як повідомляється, заявив, що Россіньоль був "найнеобхіднішим для блага держави".
Під час правління Людовика XIV Антуан Россіньоль та його син Бонавентура продовжили сімейну справу. Вони старанно працювали в кімнаті, суміжній з кабінетом короля у Версалі, над створенням Великого шифру.
Це дало їм величезну владу, оскільки вони керували тим, що відоме як "Cabinet Noir", знаменита французька "Чорна кімната", яка стала міжнародним терміном для позначення будь-якого шифрувального бюро.
Геніальність Великого шифру полягала в його складності. Він використовував поєднання гомофонічних (символи, що позначають один і той самий звук) і поліграфічних (кілька символів для кожної літери) елементів, замінюючи традиційні літери різноманітними символами і фігурами, що позначають різні звуки. Такий складний дизайн зробив код майже неможливим для розшифрування сучасниками.
Протягом століть Великий шифр залишався нерозв'язною загадкою, кидаючи виклик навіть найдосвідченішим шифрувальникам. Однак наприкінці XIX століття офіцер французької армії, на ім'я Етьєн Базері взявся за це непросте завдання.
Після трьох років невпинних зусиль Базері на початку 1890-х років нарешті розгадав Великий шифр. Цей прорив дозволив розгадати внутрішню будову шифру, відкривши таємниці, приховані в його складних схемах.
Розшифрування Великого шифру стало монументальним досягненням в історії зламу кодів. Він надав безпрецедентний доступ до конфіденційного листування французьких монархів, дипломатів і воєначальників. Перехоплена інформація виявилася безцінною для розуміння політичного ландшафту Європи XVII століття, пропонуючи розуміння складних відносин між європейськими державами.
