Одеський вчений: Україна спроможна чинити опір під час радіоелектронної боротьби з боку Росії
В.о. завідувача кафедри радіоелектронних систем і технологій Державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку, кандидат технічних наук Сергій Сідень дав свій коментар у прямому ефірі 7 каналу.
Як повідомили у прес-службі Державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку, основною темою для обговорення була навігаційна система GPS, як її псує Росія в Україні та країнах Європи (країнах Балтійського регіону) і як від цього страждають авіакомпанії та смартфони.
GPS – це глобальна навігаційна система, що складається з 24 супутників на земній орбіті. GPS-технологія дозволяє за допомогою спеціального пристрою (навігатора) визначити місце розташування будь-якого об’єкту незалежно від погоди й часу доби.
Сергій Сідень відповів на декілька важливих питань про глушіння навігаційної системи GPS, розказав, як це може вплинути на цивільне населення й українських військових, повідомив, чим загрожують спроби глушіння GPS у балтійських державах і в Україні й розповів, чи спроможна Україна чинити опір під час радіоелектронної боротьби з боку Росії.
Відомо, що зараз Росія стоїть за збільшенням випадків перебоїв у роботі GPS в Європі, які використовуються авіакомпаніями, смартфонами й системами озброєнь. Таку заяву зробив командувач сил оборони Естонії Мартін Херем. Потужний сплеск був зареєстрований цього місяця на території, що простягається від Фінляндії до Польщі та Чорноморського регіону. Херем припустив, що РФ так випробовує засоби глушіння на фоні ризиків майбутнього потенційного конфлікту з НАТО. Росія має досвід глушіння сигналів GPS у Північній Європі й здатна розгорнути цілу низку засобів радіоелектронної боротьби, у тому числі для перешкоджання діяльності безпілотників та ракет в Україні.
«Насправді це вплине на цивільне населення та на військових, тому що системи геонавігації використовуються повсюди. Кожного дня ми з вами їх використовуємо, коли хочемо дізнатися, де хтось знаходиться, прокласти маршрут, і, звичайно, це система таксі. Військові також дуже активно користуються системами геонавігації для керування армією, для того, щоб отримувати інформацію про дрони, які наближаються або якими ми навпаки керуємо – це все базується на технології GPS. Тому це дуже важливо та зараз є дуже багато таких спроб, як придушення даних сигналів, так і навпаки можливості функціонування в умовах радіоелектронної боротьби», - зазначив науковець.
– У статті естонський військовий зауважував, що Росія досить потужна в галузі радіоелектронної боротьби не лише в Україні та країнах Балтії. А чи спроможна Україна чинити опір агресії в цьому сегменті?
– Звичайно, я думаю, що зараз ведуться розробки, які дозволять функціонувати системам, які використовують GPS і різні інші геонавігаційні системи. Але насправді це дуже складна система, яка потребує подальшого вдосконалення. Тому треба на це виділяти кошти та час, бо це дуже актуально.
— Як загалом цивільні можуть зрозуміти, що щось не так з їхніми смартфонами? Якось це проявляється і чи важливо вимикати геолокацію?
– Звичайно. По-перше, треба зрозуміти, що якщо ми, наприклад, знаємо, де зараз знаходиться на карті наша точка місцезнаходження, то треба розуміти, що вона має якісь відхилення. Наприклад, на 100 або 500 метрів. Можна зрозуміти, що ми під дією якраз цієї радіоелектронної боротьби, тому що є 2 основні види: перший – це глушіння, коли в нас уся система не працює, коли немає сигналу, а інший – це так званий спуфінг, тобто коли відправляються сигнали, які надають неточну інформацію за рахунок якогось ще випромінювача сигналу, який приймається супутниками, оброблюється і тоді ми вже отримуємо неточні координати. Тобто ми можемо так заблукати. Наприклад, якщо летить якійсь дрон на радарі показується, що він знаходиться в одному місці, а насправді він перебуває чи ближче, чи далі через те, що якраз впливає.
