Квест-кімнати майбутнього: український дослідник запропонував модель, що «підлаштовується» під мотивацію гравця
Квест-кімнати можуть стати не лише розвагою, а й ефективним інструментом навчання, розвитку командної взаємодії та навіть психологічного тренінгу. Український дослідник Олексій Колесніков представив модель мотиваційної калібровки, яка дозволяє підбирати складність завдань відповідно до індивідуального досвіду та емоційного стану гравця.
Сучасні квест-кімнати дедалі частіше використовуються не лише як спосіб відпочинку, а й як платформа для розвитку когнітивних і соціальних навичок. Однак дослідники звертають увагу: головна проблема учасників — втрата мотивації, коли завдання здаються занадто легкими або, навпаки, надто складними.
Щоб подолати цей виклик, український фахівець Олексій Колесніков запропонував модель мотиваційної калібровки, засновану на понятті «ігрової біографії». Це структурований набір даних про досвід гравця — рівень складності пройдених квестів, швидкість розв’язання завдань, використання підказок та індивідуальний стиль взаємодії.
Система аналізує ці дані, формує профіль користувача і в реальному часі адаптує складність головоломок, підтримуючи гравця в так званому «вікні оптимальної мотивації». Саме тоді зберігається інтерес і максимальна залученість — без нудьги та фрустрації.
Модель ґрунтується на провідних психологічних теоріях — ARCS Дж. Келлера, потоку М. Чіксентміхаї та самодетермінації Е. Десі й Р. Райана, що пояснюють, як формується внутрішня мотивація людини у процесі гри.
Розробка передбачає інтеграцію з CRM-системами, збирання зворотного зв’язку після проходження квестів і навіть можливість масштабування у VR- та AR-середовищах.
«Мотиваційна калібровка відкриває нову еру персоналізованих ігор, де кожен гравець отримує завдання, що відповідають його можливостям і цілям. Це допомагає не лише утримати інтерес, а й формує довготривале емоційне залучення», — зазначає автор.
На думку експертів, така технологія може знайти застосування не лише у сфері розваг, але й в освіті, корпоративному навчанні та психологічній реабілітації, де адаптація рівня викликів до індивідуальних можливостей учасників має вирішальне значення.
Результати дослідження були опубліковані в фаховому науково-практичний журналі з економічних наук "Інфраструктура ринку".
