Очільник дипмісії при ЄС: Є питання щодо джерел фінансування соцвиплат українським біженцям
Дипломат не коментував наявність чи відсутність «певного тиску» з боку влади України на європейських партнерів щодо заохочення їх сприяти поверненню українських біженців додому.
Голова представництва України при ЄС Всеволод Ченцов прокоментував початок офіційних дискусій у Брюсселі щодо майбутнього українських біженців на території об’єднання та їхнього юридичного статусу.
«Єврокомісія, держави-члени, з одного боку, мають намір продовжувати підтримувати наших громадян, які були вимушені виїхати з України через повномасштабне вторгнення Росії. Водночас порушується питання щодо джерел фінансування видатків на соціальні виплати тощо», – заявив Всеволод Ченцов в ексклюзивному коментарі Радіо Свобода.
Дипломат не коментував наявність чи відсутність «певного тиску» з боку влади України на європейських партнерів щодо заохочення їх сприяти поверненню українських біженців додому, про який, зокрема, писало видання Politico.
Єврокомісарка із внутрішніх справ Ілва Йоганссон зазначила, що її офіс перебуває на зв’язку з українськими компетентними органами щодо цього питання.
Стосовно долі громадян України на території Євросоюзу після 2025-го, Ченцов не вдавався в подробиці й зауважив, що «сьогоднішнє обговорення (під час неформальної дискусії міністрів з питань міграції країн-членів ЄС – ред.) – лише початок дискусії».
Посол України при ЄС підтвердив заяви посадовців Євросоюзу про координацію з Україною щодо майбутнього українських біженців на території блоку, наголосивши, що «вони (сторона Євросоюзу – ред.) також слідкують за дискусією в Україні щодо необхідності забезпечення мобілізації та людських ресурсів в контексті майбутньої відбудови».
Напередодні видання Politico з посиланням на неназваних європейських дипломатів повідомило, що Україна веде переговори з ЄС щодо встановлення нових правил для того, щоб сприяти поверненню більшої кількості українських біженців у 2025 році.
На початку січня негативна риторика щодо українців за кордоном лунала і з уст самого президента.
Видання зазначило, що, хоча Київ не надсилав офіційного запиту до ЄС щодо сприяння поверненню біженців, дипломати ЄС заявили, що українська сторона чинила «певний тиск» щодо посилення майбутніх правил для повернення людей. Один із дипломатів додав, що наразі це не конкретне прохання уряду України, а більше намагання дослідити ситуацію.
Віцепрем’єрка – міністерка України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, відповідаючи на запитання кореспондентки Радіо Свобода, заявила 25 січня в Брюсселі, що українська влада не має «прямої позиції», що українці, які втекли за кордон від війни, мають повертатися назад і тому їм мають скорочувати допомогу.
«Це – дуже складне питання до обговорення. І тут не можна обійтися закликами. Однозначно не є прямою позицією України те, що українці мають повертатися назад і тому мають скорочуватися якась їм допомога – абсолютно ні. Це дискусія, яка триває», – сказала віцепрем’єрка.
За результатами неформального засідання міністрів із питань міграції і внутрішніх справ у Брюсселі профільна єврокомісарка Ілва Йоганссон заявила, що Єврокомісія не вноситиме ніяких пропозицій щодо подальшого юридичного статусу українських біженців на території ЄС після 2025 року, доки не переконається, що є попередня одностайна згода з боку як національних урядів країн-членів, так і України.
Раніше цього місяця в Управлінні ООН з координації гуманітарних питань повідомили, що понад 6,3 мільйона українських громадян продовжують жити як біженці «в сусідніх європейських країнах і в усьому світі».
