Фахівці та громадськість закликають невідкладно повернути Одеську митницю в законодавче поле

Вірогідно, за підтримки начальника Одеської митниці Юлії Марушевської і голови Одеської ОДА Міхеіла Саакашвілі було зареєстровано у Верховній Раді 24.02.2016 року законопроект за номером «Про застосування тимчасового спеціального режиму митного контролю та митного оформлення на території Одеської області». Паперовий варіант проекту погуляв кабінетами парламенту і спочив у Бозі. Чому всі ініціативи, в тому числі і законодавчі, які виходять з Одеської митниці і батьківщини «Гуморини» - Одеси наскрізь просякнуті популізмом? Чому ставлення до реального життя таке гіперболізоване, що гоголівський мрійник Манілов проти наших одеських реформаторів видається серйозним стратегом?

Ось і цей відірваний від реалій законопроект, який ще до розгляду вже розкритикували фахівці, юристи і компетентні члени Митного комітету при Громадській раді ДФС, котрі горе-реформ і реформаторів уже набачилися і натерпілися від них, став ще одним черговим наступанням на граблі.

Ці люди стверджують, що документ, який стало розуму 7 липня відкликати і зняти з розгляду, суперечив міжнародним угодам, національному законодавству, нинішній ситуації на митниці і в державі.

Проте Громадська рада на сполох, акцентуючи увагу на можливих негативних наслідках у результаті його фрагментарного та законодавчо безпідставного запровадження на Одеській митниці ДФС. Вони побоюються, що окремі пропозиції відкинутого фахівцями законопроекту можуть впроваджуватися, наприклад, через митний пост. Відкритий митний простір, куди в очікуванні жаданого закону набрали майже сто нових митників.

Тобто те, що не вдалося протягнути через Верховну Раду, можуть спробувати реалізувати через Кабмін.

У своїй заяві з приводу зазначених обставин вони звертають увагу на той факт, що вже десятий місяць поспіль одна із ключових митниць держави безпідставно, завдяки політичному піару, виокремилась із вітчизняного митного та законодавчого поля і стала майданчиком для безглуздого експерименту.

Декларуючи транспарентність у всьому: від механізмів запровадження реформ до здійснення митного оформлення, реформатори діють кулуарно та грубо порушують Митний кодекс України. Про що починаючи ще з грудня 2015 року Громадська рада при ДФС та Комітет з питань митної справи Громадської ради при ДФС не раз зверталися до керівництва ДФС та Ю. Марушевської із пропозицією проведення зустрічі з нею. Нехтування громадськості, порушуючи вимоги постанови КМУ «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики», спонукало до прийняття звернення Громадської ради до Державної фіскальної служби України, з метою не допустити некомпетентного реформування митниці під гаслами реалізації власних амбіцій, політичних проектів та лобіювання інтересів певних бізнес-груп.

А що, власне, намагалися протягнути через парламент?

Тезовий огляд законопроекту свідчить про його невідповідність чинному митному законодавству та відриву від реалій сучасного політичного, економічного та соціального стану в Україні.

Законопроекту притаманна явна незавершеність та фрагментарність положень. Претендуючи на глобальність змін в одній із ключових сфер економіки, він має поверхневий та здебільшого декларативний характер, що в разі його прийняття матиме негативні наслідки для економіки та підґрунтя для корупції. У проекті відсутня значна кількість положень, які тільки має встановити Кабінет Міністрів України та які визначатимуть ключові аспекти експерименту. Це є свідченням того, що законопроект є потенційно ризикованим, роблять висновок члени Громадської ради при ДФС, які є фахівцями.

Окрім цього, у проекті відсутні конкретні переваги запропонованих змін та критерії оцінки і положення, які б визначали порядок контролю за проведенням відповідного експерименту та підбиття його підсумків (унаслідок чого стає взагалі незрозуміло, як визначатиметься позитивний та негативний вплив тимчасового спеціального режиму, про який ідеться у проекті).

А що, власне, це будуть за конкретні спрощені процедури в Одесі, які ще має затвердити окремою постановою Кабмін за пропозицією ОДА?

Перша – це те, що митне оформлення товарів, які переміщуються через митний кордон України в межах зони митного контролю митниці, зможе здійснювати лише Одеська митниця (крім товарів військового і подвійного призначення, пошти та уповноважених операторів). Ця вимога, яка викликала невдоволення суб;єктів зовнішньої економічної діяльності і була фактично «кріпосним правом», скасована Митним кодексом 2012 року. Важко повірити, що тепер бізнес зустріне повернення кабальних умов оплесками.

Друга: Одеська митниця має почати видавати сертифікати походження не тільки форми EUR.1, а й інших типів (загальної форми, форми А тощо) у спрощеному порядку. За рішенням Кабінету Міністрів України. Та чи готова вона робити це технічно і як узгоджується це з її повноваженнями?

Третя: підтверджувати митну вартість товарів одеські митники будуть на підставі експертних цінових висновків. Ці висновки видаватимуть самі одеські митники. А як визначаються підстави, на основі яких митниця приймає рішення про видачу таких сертифікатів, у зв;язку з чим неможливо встановити випадки, в яких зазначений суб’єкт може (або повинен) реалізувати таке право? Відповіді немає. Більше того, надання повноважень Кабінету Міністрів України щодо встановлення особливостей та порядку проведення митних процедур та митних формальностей не узгоджується з вимогами Основного Закону, де органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов;язуються діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (див. ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Четверта: проводити слідчі дії на митниці в рамках розслідування кримінальних справ правоохоронці зможуть лише після отримання погодження від Генпрокурора або його заступника. Правоохоронцям не дозволено перебувати в зоні митного контролю (крім виключних випадків, наприклад, коли поліцію викликано в разі порушення громадського порядку до ЗМК). Запропонований підхід щодо встановлення особливого порядку розслідування злочинів, передбачених статтями розділів VІІ, XVІІ, а також статтями 191, 358 КК, якщо вони пов’язані із втручанням у митну процедуру на території окремої адміністративно-територіальної одиниці — Одеської області, не відповідає нормам КПК, якими визначено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Отже, під час здійснення кримінального провадження не може за-стосовуватися закон, який суперечить цьому кодексу (ч. 3 ст. 9 КПК). Одеська митниця не може бути окремою державою в державі, куди не будуть мати доступу правоохоронні органи України. Бо це означатиме, що через неї безконтрольно снуватимуть контрабандні потоки, на ній обкрадатимуть митні склади, підмінюватимуть на сміття бурштин на мільйони гривень тощо.

Більше того, одеським митникам взагалі заборонено проводити митні огляди товарів за ініціативою правоохоронців, а також порушувати справи про ПМП за матеріалами, отриманими від правоохоронців! Це хіба не нісенітниця?

П;ята: суміжні служби Одеській митниці не потрібні. Митники самі в повному обсязі здійснюватимуть санітарно-епідеміологічний, ветеринарно-санітарний, фітосанітарний, екологічний та радіологічний контроль. Порядок має затвердити Кабмін. У Грузії за ці послуги митники беруть плату. Цікаво, як на це дивиться Володимир Лапа, на котрого покладено відповідальність за харчову та епідеміологічну безпеку держави?

Аргументом щодо недоцільності цієї пропозиції, крім перевищення компетенції облдержадміністрації та сумнівної необхідності її втручання в нормативне врегулювання здійснення митної справи, є також стаття 319 МКУ.

Згідно з якою у пунктах пропуску через державний кордон України вказані види державного контролю (санітарно-епідеміологічний, ветеринарно-санітарний, фітосанітарний, екологічний), крім радіологічного, і нині здійснюються органами доходів і зборів (тобто органами митниці та митних постів) у формі попереднього документального контролю. А в разі виявлення пошкодження упаковки або явних ознак псування товарів чи завершення строку придатності товарів, тощо відповідні органи доходів і зборів приймають рішення щодо припинення попереднього документального контролю та залучення посадових осіб відповідних державних органів для проведення необхідних видів контролю, переконані у Громадській раді.

Харчова та епідеміологічна безпека держави, очевидно, повинна бути сферою діяльності фахівців із відповідною освітою та матеріально-технічною базою. Робити з митників універсальних солдатів щонайменше небезпечно. Для здійснення повного санітарно-епідеміологічного та інших зазначених вище видів державного контролю необхідні фахівці у тій чи іншій сфері, які відсутні у штаті митних органів. Неналежне здійснення цих видів контролю може спричинити епідемії, розповсюдження інфекцій та масову загибель людей, а також фауни і флори, йдеться у зверненні Громадської ради на адресу керівництва ДФС України.

Шоста чи не найбільш одіозна. Ідеться про надання митницею платних послуг, пов язаних з наданням консультацій та процедурою митного оформлення. Кабмін має затвердити перелік платних митних послуг, порядок їх надання, розмір плати та порядок використання отриманих за рахунок цього коштів (очевидно, як джерело для збільшення зарплат одеським митникам).

Слід зазначити, що через загальну неконкретність положень законопроекту взагалі та його ч. 2 ст. 6 зокрема (про платні і безплатні послуги митниці) не можна визначити, які послуги є платними, а які — безплатними. Водночас чітке розмежування таких послуг із метою належного застосування відповідних норм на практиці слід передбачати безпосередньо в законі. Крім того, у проекті не передбачено відповідні зміни (навіть тимчасової дії) до бюджетного законодавства.

А як це вяжеться із задекларованою метою законопроекту? А саме: зі скороченням державного регулювання шляхом зменшення кількості дозвільних процедур, строків виконання необхідних процедур та формальностей, зменшення надмірного втручання державних органів у господарську діяльність осіб, які здійснюють переміщення товарів через державний кордон України, що сприятиме ліквідації корупції на митниці, істотному збільшенню вантажного потоку під час перетину кордону України з отриманням прибутку в державний бюджет, спрощенню умов залучення та використання фінансових, матеріальних, трудових та інших ресурсів тощо (п. 2 Пояснювальної записки)? Більше того, ця пропозиція повністю нівелює саму ідею створення тимчасового спецрежиму як можливості здолати корупцію, зазначають фахівці. Спецрежим запроваджується строком на два роки, але у супровідних документах цей строк не обґрунтовується та не розбивається на етапи, хоча дуже вразливою є сама ідея законопроекту в частині відповідності одному із принципів здійснення державної митної справи, яким є єдиний порядок переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України (п. 4 ч. 4 ст. 8 МК).

Сьома: авторами законопроекту запропоновано розширити повноваження начальника Одеської митниці і надати йому право самостійно затверджувати структуру і штатний розпис, вирішувати кадрові питання, призначати заступників, заохочувати та притягати до відповідальності, переводити працівників в межах митниці без їх згоди.

Такий абсолютизм, здається, є дуже бажаним для Юлії Марушевської та Міхеіла Саакашвілі. Для держави це обіцяє повну втрату контролю над тим, що відбувається на найбільшій митниці країни, а для ДФС – зрив системних реформ на всіх без винятку митницях.